Автозаводы против отмены утильсбора и снижения спецпошлин

С открытым обращением к общественности и правительству выступил не «Укравтопром», а Федерация работодателей автомобильной отрасли Украины (ФРА), которую в прошлом году организовал владелец завода «Еврокар» Олег Боярин. В президиуме ФРА также значится владелец завода «Богдан» Олег Свинарчук. Редакция Autoua.net публикует обращение без изменений и просит не использовать нецензурных выражений при оценке документа в комментариях к новости.

ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ ФРА ДО УРЯДУ ТА ГРОМАДСЬКОСТІ

Вчора, урядом було ініційовано а Верховною Радою прийняте рішення про підвищення акцизів на автомобілі, кузови та відміна утилізаційного збору, повсякчас лунає інформація щодо зменшення спеціальних мит.

Федерація роботодавців автомобільної галузі не може залишитись осторонь подібних коментарів учасників процесу та рішень нової влади. Дане звернення – це спроба безвідносно до закидів що лунають в адресу автовиробників розібратися в ситуації, що склалася, відкинувши зайві емоції та перейшовши від популізму що повсякчас поширюється у ЗМІ до конструктивної оцінки поточних реалій та оцінити наслідки таких рішень.

Введення спеціальних мит на автомобілі було спробою захисту не тільки внутрішнього виробництва, падіння обсягів якого в 2009-2013 рр. обумовлене сукупною дією двох факторів — збільшенням імпорту після зниження ввізного мита з 25% до 10% та падінням попиту внаслідок фінансової кризи, при цьому частка продукції вітчизняних виробників на українському авторинку досягала 60 % і 40 % припадало на імпорт, за результатами 2013 року вітчизняна продукція займала тільки 26 % , а імпорт — 74%.

Справа зовсім не в автомобілях. Точніше не тільки в них, і далеко не першочергово в них. Найголовніше для будь-якої країни - це збереження та створення робочих місць. Що ж відбувалося з робочими місцями в автопоромі? Кількість працюючих в автопромі в Україні скоротилося від 36,3 тис. чол. у 2008 році до 19,4 тис. в даний час. Тобто близько 17 тисяч працівників втратили свої робочі місця за 5 років. А разом з ними знизилися доходи їх родин, тим самим призвівши до зниження платоспроможного попиту в країні, до речі не тільки на автомобілі, а й на всі ніші товари та послуги.

Пройшло менше року з моменту введення спеціальних захисних заходів, змінилось багато. Підприємства виробники почали працювати у зовсім нових умовах промислового виробництва взявши на себе зобов’язання не тільки із створення/модернізації виробничих потужностей, а й щодо підвищення рівня локалізації продукції до 50% протягом наступних років. Підприємствами власним коштом було створено мережі з утилізація транспортних засобів, що за відсутності системного державного підходу та розробки системи стимулювання здачі авто на утилізацію так і не були завантажені.

Не дивлячись на складну ситуацію на автомобільному ринку, падіння продажів як вироблених в України так і імпортних автомобілів Уряд змінами до Податкового кодексу та заявами у ЗМІ продовжує дестабілізувати і до того вкрай напружену ситуацію.

У 2008 – 2009 роках всі країни вживали швидкі та максимально ефективні заходи по підтримці власного автомобілебудування. Ні, вони не лобіювали інтереси власних виробників, вони діяли швидко і зважено з більш далекоглядною та стратегічною метою, як і належить уряду – зберігали найважливіше, робочі місця!

Мета нашого Уряду в світлі останніх рішень скоріше за все носить прямо протилежний характер, або відсутня взагалі, якщо звичайно не брати до уваги вкрай жваві заходи з наповнення бюджету будь-якою ціною. До речі щодо ціни, наведемо останні ініціативи уряду, що були озвучені офіційно та через засоби ЗМІ та наслідки до яких можуть призвести введення даних ініціатив:

Відміна спеціального мита на автомобілі. Виключно популістське рішення. За аналогією минулих років (в 2008 році мито знизилось з 25 до 10%) зниження мит не призведе до зниження цін для кінцевого споживача, єдине до чого воно призведе – це до зростання прибутків імпортерів, збільшення і до того високої частки імпортних авто, диспропорцій торгівельного балансу, у від’ємному сальдо якого імпорт авто займає третє почесне місце та до скорочення кількості робочих місць у галузі. Потенційно робочі місця можуть втратити близько 17 тисяч працівників галузі без врахування суміжних галузей.
Відміна утилізаційного збору. Знов-таки не призведе до зменшення вартості авто для кінцевого споживача, але шанс на створення системи утилізації, який хоч і досить незграбно, але був започаткований в минулому році буде втрачено, а інвестиції в мережу утилізації, що були здійснені підприємствами та можливість розвитку ринку переробки вторинної сировини буде зведено до нуля. Україна і надалі буде впевнено та систематично перетворюватись на світове звалище старих авто натомість впроваджувати європейські екологічні стандарти.
Підвищення вдвічі акцизу на готові автомобілі. Вдарить як по виробникам, так і по імпортерах однаково, але в будь-якому разі вдарить по споживачу та негативно вплине на можливість купівлі споживачем нового автомобіля, через підвищення його ціни, відтак призведе до ще більш стрімкого падіння продажів на ринку. Слід також зазначити, що ввізне мито на нові легкові автомобілі з двигунами від 1000 до 2200 см3 складає 10%, а ввізне мито на нові легкові автомобілі з двигуном більше 3000 см3 – 5%, відтак виникає диспропорція в податковому навантаженні,що може були нівельовано за рахунок підвищення акцизів на більш ємні за об’ємом двигуна автомобілі, які де-факто є предметом розкоші. Натомість запропоноване Урядом двократне підвищення акцизів на усі автомобілі ще більше поглиблює дану диспропорцію та призводить до нелогічного росту податкового навантаження на бюджетні авто з паралельним у порівнянні більш низьким навантаженням на дорогі автомобілі представницького класу, що апріорі характеризуються значно меншою ціновою еластичністю попиту.
Підвищення вдвічі акцизу на кузови для промислового складання. Крім загального інвестиційного клімату, який формується на основі не тільки політики підтримки певної галузі , але і в першу чергу стабільності і гарантії незмінності регуляторного середовища, дані зміни можуть негативно вплинути на вже існуючі заявлені проекти спільного виробництва автомобілів на українських заводах. Більшість з них розраховувалися на передумовах поточного рівня акцизу на кузови. У тому числі рішення приймалися виходячи з потенційної вигоди локалізації виробництва порівняно з імпортом. Варто відмітити, що в 2013 році чотирма підприємствам галузі були укладені програми створення та/або модернізації виробничих потужностей та робочих місць з Міністерством промислової політики України. Дані програми передбачають перехід до повномасштабного виробництва та підвищення рівня локалізації продукції більше 50%, дані зобов’язання що потребують значних інвестицій почали виконуватись підприємствами в минулому році. Відтак, зміна економічних складових унеможливить та зробить невигідним виконання умов програм та зумовить перехід на імпорт та закриття виробничих потужностей. Даний негативний сигнал непослідовності та нестабільності українського законодавства для іноземного інвестора (світових автовиробників) стане остаточною крапкою у розвитку та існуванні автомобільної галузі нашої країни.

На завершення, варто наголосити на тому, що Федерація роботодавців автопрому вкрай стурбована підходами нового Уряду до політики національних пріоритетів, а точніше її відсутністю, несистемними заявами та діями, що спричинять негативні тенденції на ринку, одиничними непов’язаними між собою рішеннями, що не несуть в собі жодної конструктивної мети окрім популістичних заяв та наповнення державного бюджету за рахунок пересічних громадян і підприємств реального сектору економіки.

Прийняття змін до Податкового кодексу, рішень щодо відміни, скасування, зниження або підвищення мит та податків приймається за зачиненими перед бізнесом та громадськістю дверима, без належних консультацій та обговорень, влада ще більше віддаляється від бізнесу і суспільства провокуючи тим самим соціальні хвилювання та обурення бізнес та громадської спільноти, звівши тим самим нанівець кредит наданої їй суспільством довіри.

Федерація роботодавців автомобільної галузі України закликає представників Уряду до прийняття виважених рішень, що ґрунтуватимуться не на хвилинному бажанні наповнення бюджету або передвиборчих обіцянок, а на системній програмі розвитку галузей економіки країни, координуючи в обов’язковому порядку свої кроки із бізнес спільнотою.

Показать пресс-релиз Скрыть

Вчера, 27 марта 2014 года, Правительством был инициировано, а Верховной Радой - принято решение о повышении акцизов на автомобили, кузова и отмену утилизационного сбора, постоянно звучит информация по уменьшению специальных пошлин.

Федерация работодателей автомобильной отрасли не может остаться в стороне подобных комментариев участников процесса и решений новой власти. Это обращение представляет собой попытку, безотносительно к озвученным упрекам в адрес автопроизводителей, разобраться в сложившейся ситуации, отбросить лишние эмоции и перейти от постоянно распространяемого СМИ популизма к конструктивной оценки текущих реалий.

Введении специальных пошлин на автомобили было попыткой защиты внутреннего производства. Падение его объемов в 2009-2013 годах было обусловлено совокупным действием двух факторов - увеличением импорта после снижения ввозной пошлины с 25% до 10 % и падением спроса вследствие финансового кризиса. При этом доля продукции отечественных производителей на украинском авторынке составляла 60 % и 40 % уходило на импорт. По результатам 2013 года, отечественная продукция занимала только 26 % , а импорт - 74%. Теперь речь идет не только об автомобилях. Сохранение и создание рабочих мест - главное для любой страны. Что происходило с рабочими местами в автопороме? Количество работников автопрома Украины сократилось с 36,3 тыс. человек (2008) до 19,4 тыс. (сейчас). То есть около 17 тыс. работников потеряли свои рабочие места за 5 лет. А вместе с ними снизились доходы их семей, что привело к снижению платежеспособного спроса в стране не только на автомобили, но и на остальные товары и услуги.

Прошло меньше года с момента введения специальных защитных мер, изменилось многое. Предприятия-производители начали работать в совершенно новых условиях промышленного производства и обязались не только создавать/модернизировать производственные мощности, но и повышать уровень локализации продукции до 50 % в течение следующих лет. Предприятия на собственные средства создали сети по утилизации транспортных средств, при отсутствии системного государственного подхода и разработки системы стимулирования сдачи авто на утилизаци , так и не были загружены.

Несмотря на сложную ситуацию на автомобильном рынке, Правительство продолжает дестабилизировать крайне напряженную ситуацию изменениями Налогового кодекса и заявлениями в СМИ, что приводит к падению продаж как произведенных в Украине, так и импортных автомобилей.

В 2008-2009 годах все страны принимали быстрые и максимально эффективные меры по поддержке собственного автомобилестроения. Нет, они не лоббировали интересы собственных производителей, они действовали быстро и взвешенно с более дальновидной и стратегической целью, как и надлежит правительству - сохраняли важное, рабочие места!

Цель нашего правительства в свете последних решений, скорее всего, носит прямо противоположный характер, либо отсутствует вообще, если, конечно, не учитывать крайне оживленные мероприятия по наполнению бюджета любой ценой.

Относительно цен приведем последние официально озвученным СМИ инициативы Правительства и последствия, которые могут привести к вводу данных инициатив:

Отмена специальной пошлины на автомобили. Исключительно популистское решение. По аналогии прошлых лет (в 2008 году пошлина снизилась с 25 до 10 %) снижение пошлин не приведет к снижению цен для конечного потребителя, единственное к чему оно приведет - это к росту доходов импортеров, увеличению и до этого высокой доли импортных авто, диспропорций торгового баланса, в отрицательном сальдо которого импорт авто занимает третье почетное место, и к сокращению количества рабочих мест в отрасли. Потенциально рабочие места могут потерять около 17 тысяч работников отрасли без учета смежных отраслей.
Отмена утилизационного сбора. Не приведет к уменьшению стоимости авто для конечного потребителя, но шанс на создание системы утилизации, который хоть и довольно неуклюже, но был основан в прошлом году будет потерян, а инвестиции в сеть утилизации, которые были осуществлены предприятиями и возможность развития рынка переработки сырья будет сведено к нулю. Украина и в дальнейшем будет уверенно и систематически превращаться в мировую свалку старых авто, взамен внедрять европейские экологические стандарты.
Повышение вдвое акциза на готовые автомобили. Ударит как по производителям, так и по импортерам одинаково, но также ударит по потребителю и негативно повлияет на возможность покупки потребителем нового автомобиля, из-за повышения его цены, следовательно, приведет к еще более стремительному падению продаж на рынке. Следует также отметить, что ввозная пошлина на новые легковые автомобили с двигателями от 1000 до 2200 см³ составляет 10 % , а ввозная пошлина на новые легковые автомобили с двигателем более 3000 см³ - 5 %, следовательно, возникает диспропорция в налоговой нагрузке, что может были нивелировано за счет повышения акцизов на более вместительные по объему двигателя автомобили, которые де-факто являются предметом роскоши. Зато предложенное Правительством двукратное повышение акцизов на все автомобили еще более углубляет эту диспропорцию и приводит к нелогичному росту налоговой нагрузки на бюджетные авто с параллельным по сравнению с более низкой нагрузкой на дорогие автомобили представительского класса, априори характеризуются значительно меньшей ценовой эластичностью спроса.
Повышение вдвое акциза на кузова для промышленной сборки. Помимо общего инвестиционного климата, который формируется на основе не только политики поддержания определенной области, но и, в первую очередь, стабильности и гарантии неизменности регуляторной среды, эти изменения могут негативно повлиять на уже существующие заявленные проекты совместного производства автомобилей на украинских заводах. Большинство из них рассчитывались на предпосылках текущего уровня акциза на кузова. В том числе решения принимались с учетом потенциальные выгоды локализации производства по сравнению с импортом. Стоит отметить, что в 2013 году четырьмя предприятиям отрасли были заключены программы создания и/или модернизации производственных мощностей и рабочих мест с Министерством промышленной политики Украины. Эти программы предусматривают переход к полномасштабному производству и уровня локализации продукции более 50 %, эти обязательства начали выполняться предприятиями в прошлом году и требуют значительных инвестиций. Следовательно, изменение экономических составляющих сделает невозможным и сделает невыгодным выполнения условий программ и приведет переход на импорт и закрытия производственных мощностей. Этот негативный сигнал непоследовательности и нестабильности украинского законодательства для иностранного инвестора (мировых автопроизводителей) станет окончательной точкой в развитии и существовании автомобильной отрасли нашей страны .

В завершение следует отметить, что Федерация работодателей автопрома крайне обеспокоена подходами нового правительства к политике национальных приоритетов, а точнее, ее отсутствием, несистемными заявлениями и действиями, которые вызывают негативные тенденции на рынке, единичными несвязанными между собой решениями, не несут собой никакой конструктивной цели, кроме популистских заявлений и наполнения государственного бюджета за счет рядовых граждан и предприятий реального сектора экономики.

Принятие изменений в Налоговый кодекс, решений об отмене, отмена, снижение или повышение пошлин и налогов принимается за закрытой перед бизнесом и общественностью дверью, без надлежащих консультаций и обсуждений. Власть еще больше отдаляется от бизнеса и общества, провоцирует социальные волнения и возмущения бизнеса и общественности, сводит на нет кредит предоставленной ей обществом доверия.

Федерация работодателей автомобильной отрасли Украины призывает представителей Правительства принимать взвешенные решения, основываться не на минутном желании наполнения бюджета или предвыборных обещаниях, а на системной программе развития отраслей экономики страны , обязательно скоординированной бизнес-сообществом