Експерти IIHS відповіли на популярне запитання, чому краш-тести завжди проводять на невисокій швидкості 40 миль/год (64 км/год), хоча за законом автомобілі на деяких дорогах у США можуть їздити зі швидкістю до 85 миль/год (137 км/год).
Віце-президент IIHS Рауль Арбелаес розповів, що в контексті краш-тестів швидше, не означає репрезентативніше. Мета досліджень - зробити автомобілі безпечнішими у звичайних аваріях, тому з великого масиву даних про реальні інциденти з важкими травмами обирають середню швидкість, на якій ДТП трапляються найчастіше.
Випробування на високій швидкості можуть негативно вплинути на безпеку автомобілів при середньостатистичному зіткненні. Щоб кузов витримував навантаження під час аварій на високій швидкості, його потрібно зробити жорсткішим, що призведе до непередбачуваних наслідків під час інцидентів невеликої тяжкості.
Так, збільшення швидкості краш-тестів на 10 миль/год (16 км/год) може істотно вплинути на конструкцію автомобіля. Хоча 50 миль/год (80 км/год) на 25% швидше, ніж 40 миль/год (64 км/год), різниця в силі зіткнення становитиме 56%. Арбелаес каже, що розробка транспортних засобів, здатних забезпечити таке відносно незначне збільшення випробувальної швидкості, "значно змінює" їх.
Джерело: IIHS
